День Героїв

Євген Коновалець – організатор і перший керівник ОУН

Коновалець Євген Михайлович народився 14 червня 1891 року в с. Зашків (Жовківський район Львівської області), убитий співробітником НКВС П. Судоплатовим 23 травня 1938 у м. Роттердам, Нідерланди), полковник Армії Української народної республіки, командир Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів, перший голова Організації українських націоналістів.

Подвиги і життя в ім’я України Євгена Коновальця.

Євген Коновалець – організатор і перший керівник ОУН (1929-1938), незаслужено залишився в тіні своїх видатних учнів і послідовників – Степана Бандери та Романа Шухевича. Коновалець – легенда, з початку революції 1917-1920 рр. в Україні.

• 22 січня 1918 колишній прапорщик Коновалець формує і очолює згодом знаменитий курінь “Січових стрільців” Центральної Ради УНР. Саме його стрільці придушили підготовлене більшовицькою Росією повстання робітників київського заводу “Арсенал”, потім вели бої проти більшовицьких військ Муравйова на підступах до Києва, прикривали відхід Центральної ради в Житомир. За проявлені мужність і талант полководця 26-річний командир “Січових стрільців” Євген Коновалець був проведений в чин полковника за наказом голови Центральної Ради Михайла Грушевського. Курінь був розгорнутий в полк особистої охорони Центральної Ради, потім у корпус Української Народної Республіки;
• у листопаді 1918 р. полк Січових стрільців скидає гетьмана Скоропадського, розбивши під Мотовилівкою частини, що залишилися вірними гетьману, тим самим забезпечивши перемогу Директорії УНР в Україні, під проводом Симона Петлюри та Володимира Винниченка, за чиїм наказом Коновалець став козачим отаманом, а на базі загону “січових стрільців” розгорнутий Облоговий корпус (чотири полки і артилерійська бригада);
• в 1929 р. в еміграції Євген Коновалець створює ОУН, якою незмінно керує аж до своєї смерті в 1938 р. Його популярність серед українців досягає піку, а в пресі Коновальця називають “єдиним вождем української нації”, а пізніше і “главою держави”. Саме Коновалець в цей період підготував і висунув багатьох знаменитих діячів ОУН – Степана Бандеру, Романа Шухевича, Ярослава Стецька, Олександра Гасина та ін.;
• вбивство Євгена Коновальця в травні 1938 р співробітником НКВС також доволі красномовне. На порозі війни в Європі Євген Коновалець був небезпечним для Сталіна і став об’єктом знищення №1 (Троцького вбили в 1940), а його вбивця Павло Судоплатов незабаром став старшим майором НКВС (генерал-майором) і досі залишається у росіян найпопулярнішим і легендарним “спецназівцем-диверсантом”.

Варто визнати, що частково розрахунки Сталіна щодо нанесення удару по ОУН через вбивство Конвальця виправдалися: без авторитетного лідера ОУН в 1940 р розкололася, розділившись на прихильників Андрія Мельника і Степана Бандери.

Як військовий та політик об’єднав навколо ідеї боротьби за Українську самостійну соборну державу сотні і сотні тисяч українців.

Слабкістю Євгена Коновальця була любов до шоколаду. Саме вона стала причиною його загибелі. Бомбу поклали у коробку з шоколадом, яку вручили як презент, при відкритті вона вибухнула.

Націонал-патріотичний фестиваль під назвою “Зашків – земля героїв”. Так само там встановлений пам’ятник Коновальцю, а в його будинку обладнано музей.

У багатьох містах України є вулиці, названі на честь Євгена Коновальця, зокрема: в Києві, Білій Церкві, Львові, Івано-Франківську, Дрогобичі, Стрию, Тернополі, Луцьку та Рівному.

• 14 жовтня 1997 року – відкрито пам’ятник Євгену Коновальцю в Моршині;
• 10 січня 2010 року – відкрито пам’ятник в с. Старі Кути на Прикарпатті;
• 21 жовтня 2012 року – відкрито пам’ятник в Івано-Франківську;
• 19 жовтня 2014 року – пам’ятна дошка у Калуші (Івано-Франківська область);
• в с. Воля-Задеревацька відкрито бронзовий барельєф Коновальця;
• меморіальна дошка на стіні одного з будинків у Львові;
• середня школа №263 названа на честь Євгена Коновальця;
• в УПА діяв загін імені Коновальця;
• 6 грудня 2012 року в Литві у м. Каунас на будинку по алеї Свободи, в якому за життя часто бував Коновалець, відкрито меморіальну дошку.